Іваничівська района державна адмінстрація
Іваничівська района рада
Волинська обласна рада
Буг. Інформаційний сайт західної Волині
YAM1.jpg

 

Адміністратор

Адміністратор

      Міністерством юстиції України, у рамках проведення реформ, підготовлено два законопроекти, мета яких — спростити процедуру реєстрації бізнесу і майна, та передача на місця більшості функцій, які сьогодні виконують органи юстиції.


Головні документи, які необхідні для впровадження цієї реформи протягом кількох місяців розробляли уряд, депутати усіх фракцій коаліції та експерти.

Мова йде про проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб ­ підприємців».

Ці документи дозволять проводити реєстрацію майна та бізнесу органам місцевого самоврядування та державним адміністраціям; нотаріусам (незалежно від посвідчення нотаріальної дії); акредитованим Мін’юстом банківським установам; державним виконавцям.

У Міністерстві юстиції України переконані, що законопроекти суттєво покращать якість надання адміністративних послуг. Адже буде створено конкурентне середовище між суб’єктами, які наділені повноваженнями із проведення державної реєстрації. Це означає,
що державний реєстратор більше не буде монополістом у цій сфері. Отже, кожен громадянин зможе самостійно обрати, який спосіб реєстрації йому комфортніший.

Крім того, запроваджується принцип екстериторіальності в межах області для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та в межах України для державної реєстрації бізнесу та громадських формувань. 

Це означає, що будь-­який учасник реєстраційної мережі
бу­де на території області (для майна) чи України (для бізнесу) зможуть зареєструвати відповідні права для будь-­якого громадянина / підприємства незалежно від їх місця реєстрації. Також буде запроваджено додаткові можливості для подання електронних документів для державної реєстрації.

Проведена реформа дозволить скоротити кількість відмов у державній реєстрації майна та обтяжень; уніфікувати процедури реєстрації юридичних осіб, громадських формувань та фізичних осіб ­підприємців; скоротити перелік документів для реєстрації бізнесу. 

Буде також розкрито інформацію про права на нерухоме майно як за об'єктом, так і за суб'єктом (сьогодні таке розкриття можливе тільки за адресою). Буде створено нові можливості надання інформації про нерухоме майно для органів державної влади та інших юридичних осіб залежно від потреб (офіційна статистична інформація, вибірка за певними об'єктами нерухомого майна тощо).

Важливим кроком стане скасування щорічного підтвердження та щорічної подачі фінансової звітності; забезпечення переходу на електронну форму документів; створення Єдиного реєстру на базі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, Єдиного ліцензійного реєстру, Реєстру документів дозвільного характеру,Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об’єднань та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Важливо, що разом із функціями на місця будуть передані і кошти, які сьогодні за реєстраційні дії отримують органи Мін'юсту. На сьогоднішній день цей додатковий ресурс становить близько 500 мільйонів гривень щороку. Органи місцевої влади отримуватимуть ці кошти в повному обсязі, а нотаріуси і банки будуть мати 60% адміністративного збору.

Якщо парламент підтримає ці новації, то вже із першого вересня бізнес і громади зможуть відчути реальне спрощення надання реєстраційних сервісів. Уже сьогодні ми бачимо активність, із якою користувачі переходять на отримання довідок, виписок і витягів у
електронному вигляді.

Зазначимо, що від початку роботи онлайн ­сервісів Міністерства юстиції України на початку квітня було отримано уже понад 12 тисяч електронних довідок.

Нові податкові правила, що запрацювали з початку 2015 року, дали шанс громадам отримувати більше коштів напряму в місцеві бюджети.

Проте виграють від цього розвинуті населені пункти з великою кількістю робочих місць та хорошою економікою. У невеликих селах часто протилежна картина. Частина їх уже наступного року може отримати бюджети із нульовими доходами.  Як селам вижити в нових умовах, говоримо з Володимиром ГУНЧИКОМ, головою Волинської обласної державної адміністрації.

– Що можете розповісти про обласний бюджет за підсумками першого кварталу? Податкові зміни пішли на краще?

– За чотири місяці цього року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 500,6 млн грн, а це – 134% від запланованого. Хороший показник.

Разом із такими позитивними показниками виникла ситуація з нерівномірним розподілом. Перерозподілили ряд податків. Вийшло, що міста обласного підпорядкування мають дуже добрі бюджети, а частина сільських і селищних рад – фактично під загрозою з наступного року залишитися без коштів. Громади, які звикли жити за рахунок дотацій з області та району, зможуть їх отримати хіба цьогоріч. А далі мають жити за свої кошти. Наразі з 421 громади близько 130 перебувають у такому стані, що без підтримки не дотягли б і до кінця року. У них не вистачило б коштів навіть на утримання апарату управління.

Ситуація не дуже позитивна, але повчальна. Держава зробила висновки і каже громадам: не вистачає коштів – об’єднуйтеся.

– Селу, яке не має своїх коштів, звісно, вигідно приєднатись. Але яка вигода в такому об’єднанні для села, яке і без того має хороший бюджет?

– Держава планує на перших етапах підтримати об’єднання громад за рахунок центральних бюджетів. Освітня, медична та соціальна дотації тепер ітимуть прямо в бюджети об’єднаних громад, а не в районні, як раніше.

Під час поїздок областю я зіштовхуюся із випадками: звертаються по допомогу, наприклад, для школи. Коли запитую, скільки там навчається учнів, з’ясовується, що 20. І в той же час тут працює 19 вчителів. Звичайно, такі школи не можуть існувати. Тому коли об’єднати три села, лишається стежити за розвитком і хорошою роботою однієї потужної школи та придбати два шкільні автобуси.

Розумію, це не питання одного дня, але стратегічно ми мусимо розуміти, що пріоритетом має бути сильна амбулаторія, сильна школа, сильна громада.

– Об’єднання, каже держава, є добровільним. Але проігнорувати його, як ви пояснили, не дадуть реалії. Це розуміють керівники громад на місцях?

– Багато голів зрозуміли, що це необхідність, коли почали рахувати кошти. Це лише на перших етапах нам доводилося довго пояснювати про переваги. Наприклад: дві окремі громади з бюджетом по 150 тисяч після об’єднання отримають бюджет у 1,5 мільйона. Адже уряд надає право громадам, які добровільно об’єдналися, отримувати пряму освітню, медичну, соціальну субвенцію просто з державного бюджету в місцевий.

– Наскільки активно вже відбуваються ці процеси на Волині?

– Якщо місяць тому ми ще намагалися підштовхувати громади, то сьогодні ситуація змінилася – пропозицій багато. У багатьох випадках вони не відповідають методиці, але сам факт говорить про наявність бажання.

– Скільки громад зазвичай висловлюють бажання об’єднатися?

– Дві, три, чотири.

– Можна виділити райони, де ці процеси відбуваються найактивніше?

– Звичайно. Найбільш активні – Ківерцівський, Ковельський та Горохівський райони. Між Нововолинськом та Іваничами є доволі активна полеміка. Є відповідні пропозиції щодо Камінь-Каширського та Ратнівського районів.

– Але, мабуть, лишилися ті, хто думає: перечекаю, раптом поговорять – і все на тому скінчиться…

– Представники тих громад, які звикли жити на дотаціях, мають зрозуміти, що так далі не буде. Прийшов час інакше глянути на те, що відбувається навколо. Чому не всі платять земельний податок? Чому на магазині безплатно висить оголошення? Раніше сільські голови про таке не думали, бо знали, що отримають підтримку з районного та обласного бюджетів.

Через такі процеси пройшли європейці, пройшли американці. Ми теж маємо зрозуміти: що більша громада, то сильніший бюджет, менше управлінців і більше коштів, які можна спрямувати на розвиток.

Розмовляла Людмила ЯВОРСЬКА,

газета «Сім’я і дім».

 
Понеділок, 08 червня 2015 11:00

Призов та мобілізація

З метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці державі Указом Президента України від 04.01.2015 «Про часткову мобілізацію» оголошено проведення протягом 2015 року часткової мобілізації у три черги протягом 210 діб, у тому числі і на території Волинської області.

Обов’язок громадян України захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України закріплено в основному Законі нашої держави – Конституції України. Однак, непоодинокими є випадки ухилення мешканців міста Нововолинська від їх конституційного обов’язку, призову за мобілізацією з різних причин.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період  мобілізації  та  на  воєнний  час  за органами  державної  влади,  іншими державними органами,  органами місцевого самоврядування,  а також за підприємствами, установами і організаціями   в   порядку,   встановленому  Кабінетом  Міністрів України;

визнані відповідно до висновку  військово-лікарської  комісії тимчасово  непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін   до    шести    місяців    (з    наступним    проходженням військово-лікарської комісії);

чоловіки,  на  утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу  у  разі  їх  згоди  тільки  за місцем проживання);

жінки  та  чоловіки,  які самостійно виховують дитину (дітей) віком  до  18  років (такі особи можуть бути призвані на військову службу  у  разі  їх  згоди і тільки за місцем проживання);

жінки  та  чоловіки,  на  утриманні  яких  перебуває дитина – інвалід  підгрупи  А  віком до 18 років;

жінки  та  чоловіки,  на  утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

усиновителі,   опікуни,   піклувальники,   прийомні   батьки, батьки-вихователі,  на  утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи  можуть  бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки  за місцем проживання);

зайняті постійним  доглядом  за особами,  що його потребують, відповідно до законодавства  України,  в  разі  відсутності  інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

народні депутати України,  депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

інші військовозобов’язані або  окремі  категорії  громадян  у передбачених законами випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період  не підлягають також студенти, аспіранти та докторанти, які навчаються на денній формі навчання.

Не  підлягають  призову на військову службу під час часткової мобілізації  протягом  шести місяців з дня звільнення з військової служби   військовозобов’язані  з  числа  громадян,  які  проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі  служби  у  запас.  Такі  особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Ухилення від призову є кримінально караним діянням. Так, за вчинення вказаного злочину громадянам загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від двох до п’яти років.

Прокуратурою міста на виконання Указу Президента України від 30.01.2015 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році» налагоджено постійний зв’язок та співпрацю із Нововолинським об’єднаним районним військовим комісаріатом.

Впродовж 2015 року прокуратурою міста підтримано державне обвинувачення в суді у чотирьох кримінальних провадженнях за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією).

Як правило, у разі вчинення особою вищезазначеного злочину, суд призначає покарання, передбачене санкцією ст. 336 КК України, та звільняє від  його  відбування  з випробуванням  на іспитовий строк  від 1 до 3 років.

Однак, у разі вчинення нового кримінального правопорушення під час іспитового строку,  особам звільненим від відбування покарання, судом призначається покарання,  яке належить відбувати реально.

На період іспитового строку особа вважається такою, що має судимість.

Маю надію, що знання громадянами законів, усвідомлення неминучості настання покарання за скоєні злочини, попередять їх вчинення.

88a07779463fcb36b69aa3ddbde1a262_XL
 

«У ритмі танцю» – під такою назвою 1 червня  у Нововолинську вперше відбувся регіональний фестиваль-конкурс народного, екстрадно-сучасного та спортивно-бального танцю.

Мета  фестивалю-конкурсу – пропаганда та підтримка талановитих хореографів і хореографічних колективів народного, естрадно-сучасного та спортивно-бального танцю, визначення перспектив розвитку хореографічного жанру у новому тисячолітті, піднесення творчої активності хореографічних колективів. Конкурс був присвячений Міжнародному Дню захисту дітей, – пише Іваничівська РДА.

Участь у фестивалі взяли  чотирнадцять дитячих танцювальних колективів із Нововолинська, Ковеля, Володимира-Волинського, селища Жовтневого та Іванич. Змагалися юні танцівники  у двох вікових категоріях: молодші та старші. Усміхненими, веселими, натхненними і щасливими – саме такими ми повинні бачити своїх дітей. То ж у день  їхнього свята – Міжнародного дня захисту дітей – усмішок було направду не злічити. Азарт захопив усіх учасників дійства. Конкурсанти демонстрували свою майстерність, змагаючись за нагороди й подарунки. Зразковий аматорський ансамбль танцю «Прибужаночка» Іваничівського РД «Просвіта» (керівник Лілія Васага) отримав найвищу нагороду – гран-прі фестивалю-конкурсу. Наполеглива праця та репетиції принесли свої результати. Член журі фестивалю-конкурсу – викладач відділу хореографії училища культури і мистецтв ім. І.Ф.Стравінського – Лопанов В.Ю. високо оцінив майстерність юних танцівників. Хочеться відзначити, що більшість учасників народного аматорського ансамблю танцю  «Прибужаночка» – цьогорічні випускники.

Солістки ансамблю – Юлія Кузьмич та Ольга Макарук – отримали пропозицію до вступу в Східно-Європейський університет ім. Л.Українки на факультет хореографії від голови журі конкурсу, завідуючого кафедрою хореографії училища культури і мистецтв ім.  І.Ф.Стравінського та викладача інституту мистецтв при університеті ім. Л.Українки, заслуженого працівника культури України Савчука М.О.

Учасники ансамблю були дуже задоволені поїздкою на фестиваль, адже змогли показати свою майстерність , а ще – зустрітися з друзями, з якими познайомилися в минулому році  в Іваничах під час проведення міжрайонного фестивалю-конкурсу сучасного та народного танцю, присвяченого пам’яті Ольги Васаги.

Колектив ансамблю та його керівник – Лілія Васага – щиро вдячні директору РД «Просвіта» Світлані Тарасюк та в.о. начальника відділу культури Іваничівської райдержадміністрації  Людмилі Стузі за матеріальну та моральну підтримку в організації поїздки на фестиваль.

Верховна Рада 21 травня 227 голосами «за» прийняла у другому читанні законопроект 1558-1, який направлений на реструктуризацію валютних кредитів. Дехто називає ініціативу надати можливість повертати кредит за курсом 8 грн. за долар популістичною, а хтось вважає, що держава не забезпечила фінансову стабільність національної валюти і тепер має виправити свою провину.

Хто правий у цій дискусії, виховує це фінансову грамотність та відповідальність чи ні, та наскільки справедливо одним позичальникам компенсувати валютні ризики, а тим, хто брав у гривні ні – не предмет цієї статті. Вона, в першу чергу, про ціну питання і можливість реалізувати передбачені законопроектом ініціативи. Подібні розрахунки мають стати нормою перед прийняттям будь-якого важливого закону.

Перед тим як перейти до аналітики варто спочатку звернути увагу на суху статистику.

За даними НБУ станом на 1 квітня 2014 року у банках І та ІІ групи (практично весь ринок) нараховувалося майже 245 тис. валютних кредитів, виданих фізичним особам на загальну суму 144,6 млрд. грн. або 6,17 млрд. дол. (курс 23.45). Із них 71 тис. або 29 % – це іпотечні кредити на загальну суму 80 млрд. грн. або 55 %. Середня заборгованість за одним іпотечним кредитом становить 1,12 млн. грн. або 48 тис. дол. До загальної кількості валютних кредитів правильно б було додати оцінку в 100 тис. кредитів, що були продані колекторським компаніям, і не входять до статистики НБУ.

Щодо фізичних осіб, то середній відсоток проблемних кредитів становить 50 %. Таким чином, труднощі з виплатою позик за валютними кредитами мають близько 170 тис. громадян або 0,38 % населення України. Про реальну проблему варто говорити тільки в розрізі іпотечних кредитів, бо в цьому випадку люди можуть залишитися без житла. Це близько 90 тис. договорів, що належать лише 0,2 % населення України.

Щодо ціни питання, то реструктуризація всіх валютних кредитів як це пропонується в законопроекті 1558-1 за курсом 8 грн., не кажучи про 5 грн., призведе до необхідності знайти десь 95 млрд. грн. Це більш ніж 90 млрд. грн., виділених у 2015 році на пріоритетні для виживання держави напрями оборони та безпеки. Очевидно, що навіть у результаті прийняття законопроекту 1558-1, він залишиться декларативним і таким, що неможливо реалізувати на практиці.

Якщо ж порахувати ціну питання для реструктуризації не всіх, а лише проблемних (50 %) іпотечних кредитів, то вона складе близько 26,5 млрд. грн і буде направлена на вирішення проблеми 45 тис. громадян України або 0,1% від кількості населення держави.

Кожному з іпотечних позичальників спишеться або в той чи інший спосіб компенсується державою 740 тис. грн., а це більше ніж отримує сім’я солдата або міліціонера, який загинув в АТО, захищаючи Україну. Очевидно, що говорити в такому випадку про соціальну справедливість буде у край важко.

Невелике відступлення перед поверненням до основних висновків. З одного боку, проблема валютного кредиту стосується не тільки позичальника, але і його сім’ї, тому кількість людей, яких торкнулася ця ситуація, більша. А з іншого боку, є багато позичальників, які брали кредит на другу чи третю квартиру або ті, хто мають можливість продати існуюче й купити більш дешеве житло, тому вказані вище розрахунки вважатимемо коректними. Оцінка кількості кредитів проданих колекторським компаніям автора.

Як бути далі?

Є два варіанти. Перший – це доопрацювання законопроекту. В існуючому вигляді він неможливий для реалізації, і не тому що хтось не хоче або проти, а тому що цифри переконують нас у цьому. У новому законопроекті варто прописати наступні речі.

1. Реструктуризація стосується лише іпотечних валютних кредитів. Очевидно, що позики на машину, мобільні телефони та інші споживчі кредити, не можуть бути предметом нового законопроекту.

2. Закон стосується тільки тих позичальників, у яких одна квартира чи будинок. Нова ініціатива має бути направлена на тих, кому дійсно не буде де жити.

3. Є обмеження на площу квартири або будинку. Зрозуміло, що під час війни компенсацію за купівлю будинку 300 є неприпустимою.

4. Є обмеження у вартості нерухомості. Якщо хтось готовий був переплачувати за імідж і престиж, а не купувати житло для життя, то причому тут держава.

Це більш-менш справедливо і при цьому все одно важко реалізувати, оскільки потребуватиме додаткового фінансування в 5-7 млрд. грн., якого в найближчі 2-3 роки не буде. Для реалізації цього сценарію необхідно, щоб ВР, Кабмін і Президент прийняли політичне рішення і забезпечили фінансування вирішення цієї проблеми, скоротивши фінансування інших напрямів.

Є другий варіант, суть якого полягає в тому, що будь-яка ініціатива зробити реструктуризацію кредитів за курсом 8, враховуючи сьогоднішні реалії, неможлива. Тому для вирішення проблеми необхідно виходити за рамки існуючої системи, а саме обмежити відповідальність позичальника тільки заставою, детально прописати і прийняти закон про банкротство фізичних осіб і дати можливість людям перезапустити своє фінансове життя.

У будь-якому випадку вже у червні цього року доля законопроекту 1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів буде вирішена.

Британський вчений Марк Гріффітс, що спеціалізується на ботаніці та літературі, заявив, що знайшов прижиттєвий портрет Шекспіра, передає BBC News. Зображення було виявлено в книзі натураліста Джона Джерарда «The Herball or Generall Historie of Plantes», опублікованій в 1598 році. Розпізнати в гравюрі англійського драматурга допомогла розшифровка символів.

«Саме так виглядав Шекспір у розквіті сил — портрет намальований з натури», — зазначив Гріффітс, однак його гіпотезу поки не підтвердили в науковому співтоваристві.

На титульному аркуші книги Джерарда, роз'яснює вчений, намальовані чотири чоловічих фігури. Один з чоловіків тримає в руках символи, які, на думку Гріффітса, вказують на поему Шекспіра «Венера і Адоніс», а також трагедії «Тіт Андронік». Він додав, що під час виходу цієї праці з ботаніки драматург вже був відомий в Англії.

Це не перше зображення, яке назвали прижиттєвим портретом Шекспіра. У 2009 році подібний малюнок знайшли інші дослідники, але пізніше було доведено, що на ньому зображений хтось інший.

Вільям Шекспір — англійський поет і драматург, який мав вплив на розвиток театру, літератури, а також на формування англійської мови. Авторству Шекспіра на даний момент приписують 38 п'єс, 154 сонета, 4 поеми і 3 епітафії. Його добутки переведені на всі основні мови світу.

Мораторій на виплату зовнішнього боргу може бути застосований при форс-мажорних обставинах.

Про це в ході телемарафону "Україна понад усе" на "5 каналі" заявив народний депутат Олег Купрієнко (РП).

"Щоб було ясно, для чого його приймали, цей мораторій… Хто хоч раз підписував кредитний договір, він бачив там позицію "форс-мажор". Для уряду – теж є такий момент. Сьогоднішні закони дають можливість застосування такої міри", - каже Купрієнко.

За словами нардепа, найбільша частина боргу – часів Янковича.

"40 мільярдів доларів Україна набрала за часів Януковича. Їх можна віддавати і обслуговувати, але важко. Щоб не нараховувалась пеня і штрафи у випадку з цілою країною, зроблений цей крок. Щоб кредитори, які понадавали Януковичу цих кредитів невідомо під що і на яких умовах, не почали з України стягували все, що завгодно. А так це буде форс-мажором і стягнути великі суми грошей не зможуть. Це дає уряду місце для маневру", - каже Купрієнко.

Нова патрульно-постова служба національної поліції пересідає на Toyota Prius. Кореспондент AUTO-Consulting з’ясував, чим будуть обладнаніі автомобілі нових поліцейських, і чим їх обладнання загрожуватиме порушникам, пише obozrevatel.com.

Старі УАЗи та ВАЗи, які сьогодні використовуються МВС, поступово витісняються новими авто. А також отримують нове оснащення.

МВС України за “Зеленою програмою” отримало від уряду Японії 348 Toyota Prius. І цій події можна тільки порадіти, адже воно передбачає подвійну економію і бонуси. По-перше, поліція отримала автомобілі безоплатно. По-друге, – Toyota Prius – автомобіль гібридний, з середнім споживанням бензину 3,9 л / 100 км. А це, при нинішніх цінах на паливо суттєва економія. Що стосується бонусу, то його отримала “Тойота Україна”. У сервісних центрів “Тойота Україна” відразу з’явилося майже три з половиною сотні потенційних клієнтів на обслуговування. Адже обслужити будь-де гібридний автомобіль вже не вийде.

Крім того, в компанії розраховують, що експлуатація Toyota Prius в МВС стане каталізатором інтересу до цієї моделі і простих громадян. Адже авто, які часто бачиш на вулиці, та ще й в поліції, викликають довіру з точки зору надійності, і відсутності складнощів в експлуатації в наших умовах. Тим більше, що це – вже друга партія гібридних Toyota Prius від японського уряду в рамках Кіотського протоколу. Перша складалася з 1220 шт. Вони розійшлися всією Україною.

Церемонія передачі новеньких Toyota Prius відбулась в Національній академії внутрішніх справ України. У заході взяли участь міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков з українського боку та Надзвичайний і Повноважний посол Японії в Україні Шигекі Сумі, представники корпорацій Sumitomo і “Тойота Україна” з японського боку.

Нинішня партія Prius призначена для поліції Києва, повідомив міністр МВС Арсен Аваков. І це не останній спільний проект з японським урядом. На черзі автомобілі для патрульної служби Львова та Харкова. Глава МВС також зазначив, що всі машини будуть обладнаніі новими спеціальними засобами для повноцінного функціонування патрульних поліцейських.

Поліцейська Toyota Prius має довжину 4480 мм, ширину – 1745 мм, висоту – 1510 мм. Колісна база – 2700 мм. Об’єм багажника – 445 л. Дорожній просвіт спеціально для любителів кросоверів – 140 мм. Автомобіль оснащується 1,8-літровим бензиновим мотором потужністю 99 к.с. і варіатором E-CVT. Їздить на 95-му бензині. Гібридна установка включає і 2 електромотори, необхідність увімкнення яких електронна система визначає самостійно. З ними сумарна потужність Prius зростає до 136 к.с. Максимальна швидкість – 180 км / год, розгін до сотні – 10,4 с. Споживання палива – найкраще в класі. У змішаному циклі – 3,9 л / 100 км.

Як повідомив кореспонденту AUTO-Consulting Надзвичайний і Повноважний посол Японії в Україні Шигекі Сумі, йому дуже приємно, що Toyota Prius стане символом нової української патрульної служби.

На Toyota Prius, що прибули з Японії, ніякого спеціального обладнання немає, якщо не враховувати мигалки індонезійського виробництва, сирени та антени в багажнику. На них навіть ще старий напис “Міліція”, хоча їздити вони будуть вже під брендом поліції. І це автомобілі фактично в базовій комплектації, з ковпаками на звичайних металевих дисках.

За словами Арсена Авакова, знадобиться 2-3 тижні, щоб обладнати їх спецтехнікою для патрульно-постової служби.

Патрульна Toyota Prius буде укомплектована як мінімум двома раціями – стаціонарною та переносною. Крім того, обов’язковим аксесуаром салону стане термінал для оплати штрафів карткою прямо на місці, не виходячи з патрульної машини.

Ще на патрульний автомобіль встановлять систему відеоспостереження і цифрового відеореєстрації “Тайфун”. Обов’язковою буде система комунікації з центральною базою даних, щоб мати можливість онлайн перевіряти дані про автомобіль або його водія. Для цього в патрульній машині встановлять планшет.

Спеціальна маленька камера – це система відеореєстрації “Рубіж”. Вона, зокрема, за номерними знаками пізнає автомобілі порушників. Причому, не обов’язково це порушники ПДД. Неплатники за квартиру, «аліментники» або боржники за кредитами теж можуть бути впізнані за автомобілем, якщо на них в поліцію надійшла інформація від виконавчої служби.

Для протидії небезпечним злочинцям патрульні автомобілі озброять. Ні – не кулеметами. Але озброєння обов’язково буде.

Все це ми побачимо вже в червні – на початку червня. До цього часу, на думку Арсена Авакова, Верховна Рада затвердить всю необхідну законодавчу базу і нова патрульна служба зможе запрацювати на повну силу.

Музей історії Великої вітчизняної війни перейменують у зв’язку з набуттям чинності законів про декомунізацію. Про це заявив віце-прем’єр-міністр культури В’ячеслав Кириленко.

«Перед прийняттям остаточного рішення відбудеться громадське обговорення нової назви музею. Назва, яка може бути прийнятною, – Музей історії України у Другій світовій війні. Втім можуть бути внесені корективи. Експозиція цього музею має представити і поточний українсько-російський військовий конфлікт, в якому Україна боронить свою незалежність», – зазначає Кириленко, слова якого цитує прес-служба уряду.

В уряді зауважують, що, відповідно до закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років», формами увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні є, зокрема, недопущення фальсифікації історії Другої світової війни 1939–1945 років та сприяння об’єктивному та всебічному дослідженню, а також упорядкування, збереження та спорудження пам’ятників, створення музеїв, меморіальних комплексів, присвячених Другій світовій війні 1939–1945 років.

Напередодні президент України Петро Порошенко підписав закони, відомі як «закони про декомунізацію» – «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»; «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років»; «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» та «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті».

Документами забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України УПА й інші організації.