Іваничівська района державна адмінстрація
Іваничівська района рада
Волинська обласна рада
Буг. Інформаційний сайт західної Волині
Адміністратор

Адміністратор

Фахівці ДСНС підготували і вручили інформаційні листівки та пам’ятки щодо проведення заходів із недопущення пожеж і надзвичайних подій у період збирання врожаю.

27 липня працівники Іваничівського районного сектору У ДСНС України у Волинській області  у період проведення сільськогосподарських робіт провели рейди в місцях збирання врожаю в смт Іваничі, повідомляє прес-служба відомства.

У ході рейду рятувальники провели роз’яснювальну роботу серед працівників сільгоспоб’єктів, а саме комбайнерів, водіїв, завідувачів механічних токів та зерноскладів, щодо дотримання правил пожежної безпеки під час збирання врожаю.

Особлива увага зосереджена на дотриманні правил пожежної безпеки під час зернозбиральної кампанії. Цей період характеризується значною небезпекою виникнення пожеж на хлібних полях, головними чинниками яких є: суха та спекотна погода, робота автомобільної та зернозбиральної техніки на полях, людська недбалість, яка призводить до масштабних надзвичайних подій.

 Цього тижня в селищі на вулицях Грушевського  та Спортивній   працівники Іваничівського ВУЖКГ проводять капітальний ремонт водопроводу.IMG_0005.jpgIMG_0006.jpgIMG_0007.jpgIMG_0010.jpg

 

 5 липня набув чинності Закон України № 425-VIII щодо державної підтримки учасників бойових дій, їх дітей та дітей переселенців, котрим виписано пільги щодо вступу до навчальних закладів.

Тож пільги щодо вступу надаються особам, визнаним учасниками бойових дій, їхнім дітям, дітям, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) в районі проведення АТО, бойових дій або збройних конфліктів чи помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих в районі проведення АТО, бойових дій або збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, отриманого в період участі в АТО, дітям, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час масових акцій громадянського протесту, дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, – повідомляє Управління освіти і науки облдержадміністрації.

Зокрема, держава забезпечує учасникам бойових дій та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, – до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.

Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається у вигляді:
– повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
– пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;
– соціальної стипендії;
– безоплатного забезпечення підручниками;
– безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
– безоплатного проживання в гуртожитку;
– інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України.

У шести районах Волині шукають приміщення для нових комісаріатів. Адже до 30 вересня в області їх має з’явитися ще шість.

Про це стало відомо під час оперативної наради у голови облдержадміністрації сьогодні, 13 липня.

Виконувач обов’язків військового комісара в області Роман Кулик повідомив, що нові комісаріати мають бути створені відповідно до спільної директиви Генштабу і Міноборони. До кінця вересня 2015 року нові комісаріати мають з’явитися у Шацькому, Турійському, Старовижівському, Луцькому, Локачинському та Іваничівському районах. У комісаріатах будуть служити по 16 осіб: 9 військових і 7 працівників.

Наразі, розповів Роман Кулик, в районах розшукують приміщення для цих комісаріатів та людей, які там працюватимуть.

Під час оперативки прозвучала пропозиція на посади районних комісарів у новостворених комісаріатах призначати офіцерів, які пройшли зону АТО і є демобілізованими.

Темпи наповнення бюджетів всіх рівнів на Волині за підсумками І півріччя 2015 року випереджають минулорічні показники на 49 відсотків, – інформує координаційно-моніторингове управління ГУ ДФС у Волинській області.

Якщо у першому півріччі торік на Волині зібрали трохи більше мільярда гривень податкових платежів, то наразі до бюджетів мобілізовано 1,5 мільярда гривень податків і зборів.

«Незважаючи на певні зміни в системі оподаткування, таке зростання сплати податкових платежів пов’язане, насамперед, з якісним підходом до адміністрування податків. Тобто, без посилення фіскального тиску з одночасним підвищенням ефективності адміністрування, фахівці ДФС використовують усі можливі інструменти аналітичної роботи для  недопущенням використання схем бізнесом. Такий підхід своїм наслідком має збільшення податкових надходжень», – коментує начальник Головного управління ДФС у Волинській області Віталій Чуй.

Керівник ГУ відомства на Волині запевнив, що саме на підсилення аналітичної складової в процесі адміністрування податків наголошувалося під час останнього виїзного засідання колегії ГУ ДФС у Волинській області.

«Ми спрямовуємо роботу  податкових інспекцій області на постійний  та об’єктивний аналіз діяльності суб’єктів господарювання з тим, щоб не допустити «втягування» представників підприємництва у схеми мінімізації. Практика ухилення від сплати податків поступово відходить в минуле», – констатував Віталій Чуй.

Відтак, як свідчить аналітика, за підсумками шести місяців 2015 року на Волині  значно зросли надходження податку на прибуток – на 44,1 млн.грн, рентної плати за користування надрами – на 44,3 млн.грн, частини прибутку держпідприємств на 27,6 млн.грн, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – на 15,5 млн.грн. Окрім того, зафіксовано реальне зростання надходжень з усіх податків, що зараховуються до місцевих бюджетів.

Результати наповнення бюджетів всіх рівнів протягом І півріччя дозволяють прогнозувати стабільне надходження коштів до бюджетів всіх рівнів до кінця року.

28-го червня 1996 року Україна підтвердила своє прагнення розбудувати незалежну, демократичну державу.

В нашій країні вперше за її історію був прийнятий принципово новий Основний закон – такий Закон, який визнав вищою цінністю людину, її права і свободи, який встановив основи організації державної влади, що здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, судову та гарантує місцеве самоврядування, – повідомляє Іваничівська РДА.

В районному будинку «Просвіта» відбулися урочисті збори, присвячені 19-ій річниці Конституції України. Хвилиною мовчання присутні депутати обласної та районної рад, представники центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, установ та організацій району, духовенство та жителі селища вшанували пам’ять всіх, хто поліг у мирний час за волю й незалежність, цілісність України. Від імені учасників урочистих зборів було покладено квіти до пам’ятника Т.Г.Шевченка.

До слова були запрошені заступник голови районної ради Юрій Мазурок, начальник Іваничівського районного відділу УМВС України у Волинській області Михайло Бобик, головний спеціаліст районного управління юстиції Надія Адамович, митрофорний протоієрей настоятель Свято-Покровського храму отець Андрій, кількаразовий переможець обласних предметних олімпіад, учениця 10-го класу НВК «ЗОШ I-III ст.. № 1-гімназія смт Іваничі» Тетяна Чонтош.

Виступаючі побажали присутнім, щоб демократичні засади, що були закріплені цим надзвичайно важливим документом, стали реаліями сьогодення, а дух законності прийшов до серця кожного громадянина нашої держави.

 

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

 

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

 

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

 

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

 

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

 

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Від 25-го червня 2015 року Волинська область, завдяки більшості депутатів облради, має орієнтир та основу для об’єднання територіальних громад. «Ми не зобов’язуємо всіх створювати нові громади саме за цим планом. Ми лише даємо людям можливий варіант, згідно з яким, ці громади будуть ефективними і спроможними”, – сказав автор – розробник даного проекту, заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Сергій Кошарук.

Одними із тих, хто залишився задоволеними – це громади та влада Володимир-Волинського району. Адже, їхні пропозиції врахували на максимальний відсоток. Чого не скажеш про місто. Хоча, міський голова Петро Саганюк не висловлював відкрито бажання приєднати до міста хоча б одну з двох найзаможніших сільських рад району – Зарічанську чи Зимнівську – однак, нитковидно в інтерв’ю та на нарадах такі думки з уст мера звучали.

Щодо приєднання до Володимира-Волинського Льотничанської сільради, Саганюк також висловлював бачення входження цієї громади до міста, хоча і розумів, що це проблемна сільрада (під питанням стоїть виконання піврічного поточного бюджету, не говорячи вже про якесь перевиконання чи самозабезпечення – ред.).

Однак, орієнтовний план Володимир-Волинського району виглядає від 25-го червня так: місто обласного значення Володимир-Волинський залишається центром майбутнього повіту, не приєднавши до себе жодної сільської громади. Населення міста – 39 тисяч 100 чоловік, згідно із Методикою об’єднання територіальних громад, дає можливість не приєднувати до себе нікого.

Володимир-Волинський район ділитиметься на 5-ть громад:

Березовичівська територіальна громада
(Березовичівська сільська рада – 1,268 мешканців та приєднані: Хобултівська сільська рада (1, 202 селян) та Хмелівківська сільська рада (1, 068 чоловік);

Зарічанська територіальна громада
(Зарічанська сільська рада – 3, 566 мешканців та приєднана Ласківська сільська рада – 836 чоловік);

Зимнівська територіальна громада
(Зимнівська сільська рада – 1,393 мешканців та приєднані: Бубнівська сільська рада – 1, 069 чоловік, Селецька сільська рада – 650 чолові, Льотничівська сільська рада – 2, 318 мешканців);

Оваднівська територіальна громада
(Оваднівська сільська рада – 2, 289 чоловік, Красноставська сільська рада – 535 чоловік, Галинівська сільська рада – 772 чоловіка, Білинська сільська рада – 832 мешканця);

Устилузька територіальна громада
(Устилузька міська рада – 2, 795 чоловік, Микитичівська сільська рада – 784 чоловік, Стенжаричівська сільська рада – 597 чоловік, П’ятиднівська сільська рада – 998 чоловік, Лудинська сільська рада – 1, 057 чоловік, Рогожанська сільська рада – 516 чоловік, Хотячівська сільська рада – 434 чоловіки, Зорянська сільська рада – 477 чоловіки);

Нововолинська територіальна громада залишилася у складі міста Нововолинська, нікого до себе не приєднавши. Чисельність громади – 53 тисячі 245-ть містян.

Перед затвердженням депутатами проектного плану, йшло чимало розмов та дискусій по приєднанню до міста шахтарів Бужанківської сільради. Однак, громада категорично не бажала вступати у лави містян, а прагнула приєднатися до Поромівської сільської ради. Що, власне, і сталося. Зі слів Бужанківського сільського голови Сергія Тимощука, міський головаВіктор Сапожніков приїжджав на переговори у село, однак у доцільності об’єднання громади із Нововолинськом, селян не переконав. “Ми не хочемо у місто. Громада має достатній кошт для забезпечення себе водою, до 2018-го року у нас є договір про вивіз і утилізацію сміття, нормально справляємося із ремонтом доріг. А Нововолинську потрібні наші землі, а не наші проблеми”, – резюмував сільський очільник.

Міська влада Нововолинська в лиці заступника міського голови Володимира Рожелюка, стверджує, що ніколи і на меті не мала затягувати Бужанку у місто. “Переговори були – але ж це виключно в інтересах села! Їхні землі вже всі давно продані, що з них місту? А ось сільська рада від приєднання до міста отримала б чимало плюсів. Це ж зовсім різні рівні фінансових можливостей. Треба про розвиток громади дбати, а в селі на це грошей ніколи не вистачить”, – стверджував Рожелюк.

Але, очевидно, врахувавши ментальність та бажання сільських мешканців, обласні очільники Проекту територіальної реформи залишили їм право об’єднатися із собі подібними.

Отже, Іваничвський район, згідно із Проектом плану формування об’єднаних громад на Волині, виглядатиме так:

Іваничівська територіальна громада
(Іваничівська селищна рада – 7, 080 чоловік, Мишівська сільська рада – 2, 037 чоловік, Соснинська сільська рада – 1, 023 чоловіки);

Литовезька територіальна громада
(Литовезька сільська рада – 1, 326 мешканців, Заболотцівська сільська рада – 1, 327 мешканців, Заставненська сільська рада – 654 чоловіки, Грибовицька сільська рада – 787 людей, Мовниківська сільська рада – 800 мешканців);

Павлівська територіальна громада
(Павлівська сільська рада – 1, 566 мешканців, Милятинська сільська рада – 1, 001 мешканців, Переславичівська сільська рада – 1, 011 мешканців; Старопорицька сільська рада – 680 чоловік, Риковичівська сільська рада – 1, 003 чоловіка, Топилищанська сільська рада – 465 мешканців, Радовичівська сільська рада – 649 мешканців, Жашковичівська сільська рада – 522 чол., Колонська сільська рада – 893 чол., Луковичівська сільська рада – 882 чол.);

Поромівська територіальна громада
(Поромівська сільська рада – 1, 784 мешканців, Морозовичівська сільська рада – 1, 005 чол., Старолішнянська сільська рада – 1, 630 чол., Грядівська сільська рада – 2, 645 чол., Бужанківська сільська рада – 1, 481 чол.).

Хоч і точилися суперечки навколо Шацької територіальної громади та доцільності її існування, все ж на сесії вирішили, що такому центру бути. Шацька територіальна громада об’єднала в собі усі сільські ради теперішнього району з єдиним адміністративним центром.

Процес змін даного проекту триває. Депутати обласної ради прийняли це рішення за основу, однак ті сільські ради чи міста, які категорично не згідні із запропонованим поділом, мають змогу висловитися і влада Волині обіцяє прислухатися до них. Але, слід пам’ятати – процес не безкінечний. 15-го липня Україна готова прийняти хоча б у першому читанні Закон про новий територіальний устрій держави. Відтак, пропозиції з областей уже повинні бути закумульовані у Києві.

Чистота – чи не найголовніший атрибут затишного й комфортного селища. Іваничі – це одна спільна, велика оселя для всіх і кожного, чистота якої починається із сумлінного ставлення її мешканців до себе та довкілля, зі злагодженої роботи комунальних служб, місцевої влади… Адже чистота селища – справа спільна для всіх без винятку його жителів.

На жаль, смітять всі, а прибирають одиниці. Комунальники постійно вивозять з центральних вулиць, кладовища, а також з несанкціонованих звалищ центнери сміття. Однак з кожним днем кількість відходів збільшується в геометричній прогресії. І це незважаючи на те, що в Іваничах налагоджено централізоване вивезення відходів від домогосподарств та інших об’єктів та подальше складування їх на паспортизованому сміттєзвалищі!

«Організаторами» стихійних сміттєзвалищ в переважній більшості є недобросовісні громадяни, котрі не уклали договори на вивезення відходів. Тому й уздовж наших доріг, в інших місцях загального користування замість соковитого різнотрав’я «квітують» купи різного непотребу, викинуті горе-господарями.

Невже так важко щомісячно заплатити 7,36-23,22 грн., з тим щоб зберегти чисте селище для своїх дітей і внуків? Безперечно, кожна людина повинна зробити свій маленький, але дуже вагомий внесок для збереження навколишнього природного середовища, і в наступний раз, викидаючи сміття, можливо, на хвилину задуматися: «А що я залишу після себе на рідній землі?».

Варто зазначити, що відсутність договору на вивезення побутових відходів або відсутність сплати за надану послугу, є порушенням ЗаконуУкраїни «Про відходи» та «Про комунальні послуги». За це передбачено штраф від 340 грн. до 1360 грн, а для посадових осіб, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності - від 850 до 1700 грн.

Отож, у черговий раз просимо всіх власників домогосподарств укласти договори на вивезення відходів, з тим щоб уникнути штрафів і водночас зберегти чисте селище для наших нащадків. Для цього вам необхідно прийти з паспортом у бухгалтерію ВУЖКГ (вулиця Залізнична, 41, тел. 2-13-02, 2-14-39).

Пам’ятка для пільговика!

Інформуємо Вас, що з 01 липня 2015 року запроваджується новий порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389.

На пільги без змін можуть розраховувати інваліди війни, учасники бойових дій, особи, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи I-II категорії, ветерани військової служби та деякі інші категорії.

Пільги в залежності від доходу надаватимуться:

- учасникам війни; членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни; собам, на яких поширюється чинність зазначеного Закону; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (ЗУ„Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” );

- багатодітним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ї (ЗУ„Про охорону дитинства”);

- особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 3; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 3, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою; сім’ям, які мають дитину-інваліда, інвалідність якої пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи (ЗУ„Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”);

-  працівникам міліції на пенсії, особам начальницького складу податкової міліції, особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв’язку з виконанням службових обов’язків, непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні (ЗУ„Про міліцію”);

- особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (ЗУ„Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”);

- пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками, медичними і фармацевтичними працівниками, пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках, у сфері захисту рослин, в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури (ЗУ Про освіту”, Основи законодавства України про охорону здоров’я, „Про бібліотеки і бібліотечну справу”, „Про захист рослин”, „Про культуру”)

- жервам нацистських переслідувань (ЗУ„Про жертви нацистських переслідувань”);

- дітям війни (ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”);

- батькам та членам сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов’язків; особам, звільненим зі служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали інвалідами під час виконання службових обов’язків (Кодекс цивільного захисту).

З 1 липня цього року при визначені права на пільги до уваги братимуться доходи пільговика і членів його родини за останні шість місяців.

До членів сім’ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких згідно із законодавчими актами поширюються пільги:

дружина (чоловік); їх неповнолітні діти (до 18років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним.

До сукупного доходу сім’ї пільговика включаються нараховані:

1) пенсія;

2) заробітна плата;

3) грошове забезпечення;

4) стипендія;

5) соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності);

6) доходи від підприємницької діяльності.

Пільговики, до сукупного доходу сім’ї яких входять доходи, зазначені вище (крім пенсії та соціальної допомоги), або до складу сім’ї яких входять працездатні особи, подають до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення декларацію про доходи сім’ї пільговика за встановленою формою, а також довідки про доходи свої та членів сім’ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період.

Якщо він буде більший за величину податкової соціальної пільги (тобто, 1710 грн), дана родина не матиме права на пільги.  Коли ж середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї буде менший за 1710 грн, то даний пільговик  і надалі буде користуватися знижкою в межах соціальних норм.

Визначення права на пільги здійснюватиметься без звернення пільговиків. Про необхідність представлення додаткових документів про доходи та про відсутність права на пільги громадяни будуть повідомлені.

Інформаційна довідка про право

пільгового  проїзду

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актівУкраїни» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ з 01 червня 2015 року окремі категорії пільговиків втрачають право на пільговий проїзд у міському, приміському та міжміському транспорті, зокрема, вилучено право на пільговий проїзд учасникам війни, ветеранам праці, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», жертвам нацистських переслідувань, дітям війни.

Разом з тим, не припинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».

Оскільки, учасники війни, ветерани праці, особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», жертви нацистських переслідувань, діти війни є одночасно пенсіонерами за віком чи інвалідами, з 1 червня 2015 року зазначені  категорії пільговиків користуватимуться  правом пільгового проїзду на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах.

У перспективному плані об’єднання громад, який пропонує Офісом реформ на Волині, є 68 центрів об’єднаних громад. Але не всі сільські голови і депутати облради задоволені цим перспективним планом.

Нагадаємо, на Волині запропонували план об’єднання громад. Сьогодні, 23 червня, відбулося засідання координаційної ради органів місцевого самоврядування. Саме таке засідання і обговорення вирішили провести напередодні позачергової сесії обласної ради. Адже 25 червня запланована позачергова сесія облради, де мають розглянути перспективний план.

Так, в присутніх з’явилося чимало питань. Приміром, в Шацькому районі хочуть створити одну громаду, як і в Старовижіському районі. Але голова Світязької сільради під час засідання заявив: Світязька сільрада може конкурувати з Шацьком як адмінцентром. А створена координаційна рада з питань децентралізації в районі не збиралася.

Згідно з перспективним планом, з 412 сільрад стане 68 центрів об’єднаних громад. Але виявилося, що не всі сільські ради погоджуються з цим перспективним планом. Так, після тривалого обговорення голова облдержадміністрації Володимир Гунчик запропонував винести на розгляд сесії перспективний план в тій частині, де сільські громади вже зібрали документи і чекають затвердження перспективного плану, аби об’єднатися.

Решта ж сільрад, які в цей варіант плану не ввійшли і не запропонували свого варіанту об’єднання, в липні залишаться без дотацій з районного і обласного бюджетів. І тоді вони нехай вирішують: укрупнюватися чи ні.

Власне, декілька громад усе ж готові об’єднатися, таких майбутніх громад є більше 30-ти.

А об’єднання громад мають завершити по всій Україні до кінця 2015 року.

Що дасть об’єднання громадам: 60% податку на доходи фізичних осіб, освітню і медичну субвенції, реєстраційні послуги, акциз. Але разом з грошовими надходженнями водночас збільшиться й відповідальність: ЦНАПи, ФАПи, відділки міліції, реєстраційна служба і тому подібне.

Власне, обговорювали депутати два варіанти: або прийняти перспективний план, який охоплює 100% населених пунктів області і його міняти згідно пропозицій сільрад, або ж прийняти перспективний план, який відображає лише наміри тих громад, які вже з січня готуються до об’єднання й ініціюють його.

Зауважимо, необ’єднані громади з 1 липня залишаться без дотацій. А об’єднані громади в міжбюджетних відносинах отримають статус міст обласного значення.

Під час обговорення багатьох депутатів обурило те, що перспективний план, який їм пропонують затвердити, вони побачили або за день до обговорення, або й того дня. Натомість представники Офісу реформ Анатолій Пархом’юк та Сергій Кошарук переконували, що матеріали є на їх ресурсах. Але це не пояснює, чому матеріали, які були надані для публікації на сайті облради – нечитабельні.

Власне, активне обговорення вилилося в низку пропозицій. До прикладу за перспективним планом, в Маневицькому районі планується лише дві громади. Але вже в районі є інформація про те, що хочуть об’єднатися мінімум 6 подібних центрів, які можуть розмістити всі інфраструктурні об’єкти. Утім, виникає питання, наскільки такі громади будуть спроможними утримувати ці об’єкти. До слова, варіант з двома адмінцентрами в Мінрегіонбуді визнаний за зразковий.

Натомість в Ковельському районі, погодилися депутати, план об’єднання громад - обґрунтований.

Щодо Старовижівського району, де запропонували створити одну громаду, то там теж з’явилися кілька пропозицій. Проблема в тому, що з віддалених сіл до адмінцентру 35 кілометрів. Тим паче, в кожному селі має бути обраний староста, який буде членом виконкому об’єднаної громади. А таких сіл – 42, тож виконком буде багаточисельним і виникає питання, як він зможе приймати колегіальні рішення.

Крім того, прозвучали ініціатива про те, щоб села навколо Луцька приєднати до міста, адже всі маршрутки в села їдуть з Луцька, діти з сіл навчаються в Луцьку, громадяни отримують медичні послуги в Луцьку.

Дехто з депутатів запропонував відкласти засідання сесії, опитати сільських і селищних голів і врахувати їхню думку. Але перспективний план має бути поштовхом до реформ. В облдержадміністрації ж кажуть: якщо громади не захочуть об’єднатися, то залишаться у первісному вигляді, незважаючи на перспективний план.

Цікаво, що аналізувати перспективний план будуть в Мінрегіонбуді по кожному об’єднанню. Якщо якесь об’єднання не буде самодостатнім і потребуватиме додаткових дотацій, то документи можуть повернути на доопрацювання. Відтак, сільські ради ставлять в цікаву ситуацію: не об’єднаються – залишаться без грошей, їм лише дають вибір з ким об’єднатися. Але й тут мають виконуватися певні умови: громада має бути дієздатною.